DUKAT

Лот #95

Самокиш Микола , Васильківський Сергій , Яворницький Дмитро

Изъ Украйнской Старины. 1900

[Альбом]. / Рис. акад. С. И. Васильковскаго и И Н. С. Самокиша; поясн. текстъ проф. Д. И. Эварницкаго. СПб.: Изданіе А. Ф. Маркса. [1] л., VIII с., 98 с., [1] л., 21 л. илл. — 41,7 × 33,2 см; 42,5 × 34 × 2,2 см (папка).В оригінальній видавничій папці. Титульний аркуш та пояснювальний текст подано паралельно російською та французькою мовами. Незначні потертості та сліди реставрації папки. Пожовтіння паперу. Примірник повний. Видання має наукову, художню, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Прижиттєва публікація творів художників.

Естімейт

2500-3000 $

Інформація

У 1898 році М. Самокиш та С. Васильківський замислили видати альбом малюнків «З української старовини», який мав стати продовженням прекрасної збірки офортів видатного поета й художника Т. Г. Шевченка «Живописна Укра- їна». Видання було задумано як розповідь про минуле України. Портрети в ньому доповнюються і своєрідно комен- туються батальними, побутовими та пейзажними рисунками. Пояснювальний текст написано відомим українським археологом та істориком, другом І. Рєпіна, професором Д. Еварницьким (Яворницьким). Портрети для альбому виконав аквареллю С. Васильківський, а малюнки — М. Самокиш.

Про художника: Самокиш Микола

Самокиш Микола

(1860–1944)

Видатний український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру, графік. Народився у м. Ніжин. З 1878 р. відвідував заняття в Імператорській Академії мистецтв. Вчився у П. Шамшина, В. Верещагіна, К. Веніга, В. Орловського, М. Клодта, В. Якобі, в майстерні батального живопису у Б. Віллевальде та інших. Був нагороджений п’ятьма золотими та двома срібними медалями за учнівські роботи. Під час Російсько-японської війни був фронтовим кореспондентом, 1905 року видав альбом «1904–1905. Війна: з щоденника художника». З 1911 р. — викладач, професор Петроградських державних вільних художньо-учбових майстерень, з 1913-го — професор, керівник батальної майстерні, дійсний член Імператорської Академії мистецтв. Під час Першої світової війни виїздив на місця бойових дій, його фронтові зарисовки публікувалися у журналах «Нива», «Солнце России», «Лукоморье» та ін. Після війни жив у Криму, брав участь у створенні художніх студій і музею в Євпаторії, викладав у багатьох учбових закладах. Експонував свої твори на виставках Асоціації художників революційної Росії (1923, 1926). Персональні виставки проходили у Сімферополі (1935), Харкові (1940), Києві (1940), Москві (1941). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937). Твори зберігаються у Державному Російському музеї (Санкт-Петербург), Державній Третьяковській галереї, Державному музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна (Москва), Київському національному музеї російського мистецтва, Симферопольському художньому музеї, у численних приватних зібраннях.

Усі роботи автора