Інформація

Праця українського літературного критика, громадського й політичного діяча, міністра закордонних справ в уряді УНР Андрія Ніковського (1885–1942), до якої увійшли критичні есеї про молодих українських поетів Павла Тичину, Михайла Семенка, Якова Савченка. Статтю про М. Рильського було заявлено, але не реалізовано. А. Ніковський перший, хто заговорив про геніальну обдарованість П. Тичини, побачив перспективність творчості М. Семенка та проаналізував «діонісійську» поезію Я. Савченка.