Мінько Олег

(1938–2013)

Народився у м. Макіївка (нині Донецька область). Закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (1965). Педагоги з фаху — Р. Сельський, К. Звіринський, І. Скобало, М. Токар. Паралельно з навчанням відвідує підпільну академію К. Звіринського, експонує свої твори на квартирних виставках. На початку 1960-х активно експериментує в авангардному руслі. Член НСХУ (1970). У 1981 році, за ініціативи Любомира Медвідя, вперше після тривалого мовчання, зумовленого ідеологічним пресингом, експонує свої твори у Львівській картинній галереї («Виставка трьох: Л. Медвідь, О. Мінько і З. Флінта»). Згодом проект успішно презентується у Києві, Вільнюсі та Москві Заслужений художник України (1987). Брав участь у понад 40 виставкових проектах в Україні та за кордоном, провів 7 персональних виставок.. Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Музеї сучасного мистецтва України, Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького, Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, у приватних зібраннях в Україні та за кордоном.