(1898–1980)

Народився у Мелітополі (нині Запорізька область). Навчався у Київському художньому училищі (1912–1917). Педагоги з фаху — Г. Дяченко, Ф. Красицький, І. Селезньов. Відвідував студію Олександри Екстер (1917–1918). Один з організаторів художньої секції Культур-Ліги у Києві (1918). Під час службі в армії ілюстрував перші букварі калмицькою, мордовською, татарською мовами та на ідиш. Організатор і незмінний художник «Вікон РОСТА» у Мелітополі (1920–1921). З 1921 року навчався у Вищих художньо-технічних майстернях у Москві під керівництвом В. Фаворського. Член художньої секції Культур-Ліги в Москві (1922–1924). Член Товариства станковістів (1922). З 1927 р. працював як театральний художник, оформив ряд вистав для театрів Мінська, Москви, Ленінграда, Харкова, з 1935 року співпрацював з Московським державним єврейським театром. У роки війни перебував із театром в евакуації у Ташкенті, працював у місцевих театрах, брав участь у художніх виставках, здобув звання Заслуженого діяча мистецтв Узбецької РСР (1943). За життя брав участь у понад 80 виставках у країнах СРСР і за кордоном. З 1943 року відбулося 11 персональних виставок (з них чотири посмертні). Твори зберігаються у Мелітопольському міському краєзнавчому музеї та інших музейних і приватних зібраннях.