(1904–1967)

Відомий французький живописець українського походження, представник Паризької школи. Народився в с. Берестечко (нині місто у Волинській області). Навчався у мистецьких закладах Львова й Варшави. 1927 року прибув до Парижа. Працював в Академії Рансона разом із Р. Біссьєром. З 1929 р. роботи художника експонувалися на паризьких салонах. 1930 р. брав участь у виставці Української групи в Парижі. Під час Другої світової війни був змушений переховуватися від переслідувань, переживши тяжку психологічну травму, але після війни поновив творчу діяльність. Учасник салонів «Художники — свідки свого часу» (з 1951) та багатьох інших виставок у Франції та за її межами. Лауреат Премії критиків (1951), Премії Бюрле (1952). Твори зберігаються у Національному музеї сучасного мистецтва (Париж), Музеї мистецтва та історії юдаїзму (Париж), Музеї образотворчого мистецтва і археології Безансона (Париж), художньому музеї міста Пюлі (Швейцарія) та інших музейних і приватних зібраннях різних країн світу.