(1862–1934)

Історик мистецтва, бібліограф, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), академік Академії наук УРСР (з 1922). За дорученням Наукового товариства ім. Шевченка у Львові вивчав український рукописний орнамент. Займався упорядкуванням мистецької спадщини великого Кобзаря. Так з’явилась одна з головних праць вченого — «Тарас Шевченко як маляр», що побачила світ у 1914 році.