(1930–1991)

Народився у с. Шнирів (нині Львівська область). Навчався у Львівському училищі альфрейних робіт (1947–1949). Під час армійської служби на Далекому Сході (1950–1953) створював декорації до аматорських солдатських вистав. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1961). Серед викладачів — Р. Сельський, І. Скобало. З 1961 року працював художником-постановником Львівського державного театру опери та балету ім. І. Франка, з 1967 р. і до кінця життя — головний художник театру. Співпрацював з театрами Києва, Свердловська, Челябінська, Мінська, Ленінграда, декілька постановок було реалізовано за кордоном (Югославія, Туреччина, Польща). Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1971). Народний художника України (1975). У 1978–1980 рр. обіймав посаду головного художника Державного академічного Великого театру опери і балету Білоруської РСР. Мистецький спадок майстра не обмежується лише сценографією: значний пласт його творчості складає рисована графіка та живопис.