(1880–1930).

Народився у с. Ямпіль Харківської губернії (нині Сумська область). Навчався у Київському художньому училищі у О. Мурашка, приватних студіях Ф. Рерберга та К. Юона в Москві. Увійшов до історії українського мистецтва як один із фундаторів національного кубофутуризму. Автор теоретичного трактату «Живопис та елементи» (1914). У 1914 р. разом з О. Екстер організував у Києві мистецьке об’єднання «Кільце». Брав участь у розробці ескізів українських грошових знаків (1918). Працював над художнім оформленням агітаційного транспорту (1919–1920). Один із засновників Асоціації революційного мистецтва України (1927). З 1922 по 1930 р. — професор Київського художнього інституту (до 1924 — Інститут пластичних мистецтв). Про О. Богомазова знято кінофільми «Знак Божої іскри» (реж. І. Недужко), «Український кубофутуризм і О. Богомазов» (реж. В. Соколовський, Д. Горбачов). Твори зберігаються в музейних і приватних зібраннях в Україні та за кордоном.