Інформація

«Украинскій вѣстникъ» — перший в Україні літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний мі- сячник, який було засновано при Харківському університеті з ініціативи відомого історика, філолога та пись- менника І. Срезневського. Виходив у 1816–1819 рр., переважно російською мовою, під редакцією Є. Філомафіт- ського, Р. Гонорського, Г. Успенського і Г. Квітки-Основ’яненка та за активної участі П. Гулака-Артемовського. В «Українському віснику» публікувалися перекладні наукові й мистецькі матеріали, історичні, педагогічні й літе- ратурні статті, твори відомих просвітителів і вчених. У ньому вперше було надруковано українською мовою твори П. Гулака-Артемовського («Пан та собака» та ін.), цінні розвідки про життя та діяльність Г. Сковороди, спогади І. Вер- нета та Ґ. Гесс-де-Кальве, поезії місцевих поетів-романтиків, гуморески та статті про Харків Г. Квітки-Основ’яненка. Пріоритетною метою видання журналу було надання широкої інформації про рідний край, ознайомлення читачів з історією України, формування в них почуття любові до батьківщини. На вимогу Міністерства освіти місцева влада припинила друк «Українського вісника».