Інформація

«Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря» І. Нечуя-Левицького — історична повість, в якій описано події періоду князювання в Україні двох гетьманів, коли Східна Україна на чолі з Іваном Брюховецьким лишилася під московським царем, а західна під керуванням Павла Тетері піддалася під польського короля.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович (справжнє прізвище: Левицький; 1838–1918)
Український прозаїк, перекладач, письменник, публіцист. Працював у жанрах соціально-побутової повісті, історичного нарису, роману. Автор численних літературно-критичних статей. Співавтор першого українського перекладу Біблії (разом з П. Кулішом та І. Пулюєм). Увійшов до історії української літератури як видатний майстер соціально-побутового жанру, який змальовував тяжке життя українського народу (селянства й заробітчан) другої половини XIX століття. Письменник ретельно опрацьовував характери, докладно висвітлював побут, показував своїх героїв у гострих соціальних зіткненнях.