Інформація

Поема-бурлеск «Енеїда» І. Котляревського — перший художній твір, написаний літературною українською мовою, в основу якого автор поклав сюжет однойменної поеми римського поета Вергілія, створивши цілком самобутній, оригінальний твір. Книга швидко поширилася Україною в безлічі списків, супроводжуваних додатками читачів. У 1798 р. в Санкт-Петербурзі без відома автора було надруковано три перші частини «Енеїди». Сам Котляревський у 1809 р. видав чотири частини, додавши низку змін до опублікованого раніше тексту. П’яту й шосту частини було написано в першій половині 1820-х років. Перше повне видання побачило світ вже після смерті ав- тора — у 1842 році в Харкові. Вихід у світ «Енеїди» став епохальним явищем в історії української культури. На думку багатьох дослідників, надзвичайна цінність поеми Котляревського полягає в тому, що автор довів мистецьку повноцінність української мови, яку до того вважали лише говіркою.

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович (1769–1838)
Видатний український письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, автор поеми «Енеїда» — першого художнього твору, написаного розмовною українською мовою.

ЛЕПКИЙ Богдан Теодор Нестор (1872–1941)
Український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.

Провенанс: екслібрис «о. Іван Шевців». Іван Шевців (1926–2012) — відомий священик і церковний діяч УГКЦ, науковець-богослов, патріот та невтомний організатор. Його зусиллями у Сіднеї було побудовано парафіяльний дім, школу, монастир василіянок, пам’ятник 1000-ліття Хрещення Русі-України тощо. Член Наукового товариства ім. Шевченка в Австралії, почесний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, один з фундаторів бібліотеки Українського католицького університету.

Печатки приватної бібліотеки Г. Ф. Постникова.

«Чурін і Ко» — універсальна торгова фірма на Далекому Сході Російської імперії і Маньчжурії, що існувала наприкінці XIX — на початку XX ст. Тоговий дім було засновано сином іркутського купця I гільдії Іваном Яковичем Чуріним. На піку розвитку організації персонал налічував кілька тисяч працівників, а робота в ній вважалася престижною.