




[Дарчий напис В. Городецького Й. Кшесінському.] Городецкій В. В. Въ джунгляхъ Африки. Дневникъ охотника. 1914
Съ 114-тью фотографіями въ текстѣ и 2-мя географическими картами.
Кіевъ: Главный складъ у Л. Идзиковскаго; Польская типографія, 1914. — [4], 182, [2] с., 2 л. карт.: илл. (фото). — 30×22 × 2,2 см.
Унікальна видавнича художня палітура: корінець зі шкіри, кришки з дерева з орнаментальним різьбленням, тиснення золотом. Потертості та надрив корінця. Фрагменти кутів оправи поновлені коленкором. [Із зібрання родини Кшесінських]. На першому аркуші з ілюстрацією дарчий напис В. В. Городецького: [«
Высокочтимому Иосифу Феликсовичу Кшесинскому на добрую память от душевно преданного ему сотоварища по страсти Городецкий. 1915 г.
»].
Рідкість. Прижиттєве видання праці В. В. Городецького. Книга має історико-культурну, художню цінність і становить колекційний інтерес. Наявність цього видання в бібліотеках, музеях і приватних зібраннях визначає особливий статус цих колекцій. Багато ілюстроване видання.
Естімейт
3 000–3 500 $ $
Інформація
Книга Владислава Владиславовича Городецького (1863–1930) — визначного українського і польського архітектора, «київського Гауді», який був також пристрасним мисливцем, з’явилася після його подорожі до Кенії. Автор детально розписує кожен день перебування в Африці, супроводжуючи тексти великою кількістю рідкісних фотоматеріалів. Це була довга й важка подорож. Величезні намети, продовольство, одяг, посуд, зброя. Полювання було успішним — він здобув понад сотню трофеїв. У ті часи російські мисливці фактично не бували на Чорному континенті, і книга «В джунглях Африки», написана Городецьким після сафарі і видана 1914 року, стала великою подією. Це справжній щоденник мисливця.
Провенанс: [із зібрання родини Кшесінських]. На першому аркуші з ілюстрацією дарчий напис В. В. Городецького: [«Высокочтимому Иосифу Феликсовичу Кшесинскому на добрую память от душевно преданного ему сотоварища по страсти Городецкий. 1915 г.»].
З зібрання танцівника і балетмейстера, а у позатеатральному житті —досвідченого мисливця Йосипа Феліксовича Кшесінського (1868–1942), брата Матильди Кшесінської (1872–1971) — прими-балерини Маріїнського театру, відомої своїми стосунками з членами Російського імператорського дому: у 1890–1894 роках зустрічалася з цесаревичем Миколою Олександровичем, потім з великими князями Сергієм Михайловичем та Андрієм Володимировичем. Емігрувала у 1920 році, наступного року вийшла заміж за Андрія Володимировича, згодом отримавши титули княгині Красинської (1926) та Світлійшої княгині Романовської-Красинської (1935).
(044) 279 09 03
(044) 270 50 79
м. Київ вул. Володимирська, 5
DYKAT@UKR.NET