Інформація

Книга Владислава Владиславовича Городецького (1863–1930) — визначного українського і польського архітектора, «київського Гауді», який був також пристрасним мисливцем, з’явилася після його подорожі до Кенії. Автор детально розписує кожен день перебування в Африці, супроводжуючи тексти великою кількістю рідкісних фотоматеріалів. Це була довга й важка подорож. Величезні намети, продовольство, одяг, посуд, зброя. Полювання було успішним — він здобув понад сотню трофеїв. У ті часи російські мисливці фактично не бували на Чорному континенті, і книга «В джунглях Африки», написана Городецьким після сафарі і видана 1914 року, стала великою подією. Це справжній щоденник мисливця.

Провенанс: [із зібрання родини Кшесінських]. На першому аркуші з ілюстрацією дарчий напис В. В. Городецького: [«Высокочтимому Иосифу Феликсовичу Кшесинскому на добрую память от душевно преданного ему сотоварища по страсти Городецкий. 1915 г.»].

З зібрання танцівника і балетмейстера, а у позатеатральному житті —досвідченого мисливця Йосипа Феліксовича Кшесінського (1868–1942), брата Матильди Кшесінської (1872–1971) — прими-балерини Маріїнського театру, відомої своїми стосунками з членами Російського імператорського дому: у 1890–1894 роках зустрічалася з цесаревичем Миколою Олександровичем, потім з великими князями Сергієм Михайловичем та Андрієм Володимировичем. Емігрувала у 1920 році, наступного року вийшла заміж за Андрія Володимировича, згодом отримавши титули княгині Красинської (1926) та Світлійшої княгині Романовської-Красинської (1935).