Інформація

Фундаментальне видання наукових статей на пошану академіка Д. Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльності. Привітати таким чином академіка-ювіляра мали бажання не лише дійсні члени та співробітники Академії наук, але й вчені з інших установ. Матеріалів надійшло так багато, що збірку дове­лося розбити на три частини. До першої частини увійшли статті найближчих товаришів Д. Багалія (В. Липського, А. Кримського, С. Єфремова, М. Василенка, А. Лободи, О. Новицького, В. Перетца, В. Базилевича, М. Кащенка та ін.), деякі історичні й археологічні матеріали, а також автобіографічний нарис ювіляра, де він, поміж іншим, декларує свої громадські погляди.

БАГАЛІЙ Дмитро Іванович (1857–1932)
Український історик, філософ та громадський діяч. Лауреат Уваровської премії. Ректор Імператорського Харківського університету (1905–1910), один із фундаторів і академік Української академії наук.

ЛИПСЬКИЙ Володимир Іполитович (1863–1937)
Український вчений-ботанік. Член Всеукраїнської академії наук (у 1922–1928 рр. її президент), член-кореспондент Академії наук СРСР. Директор Одеського ботанічного саду.

ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович (1876–1939)
Український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, публіцист, один із творців української журналістики. Академік Української академії наук, віце-президент Всеукраїнської академії наук, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка.

КРИМСЬКИЙ Агатангел Юхимович (літературний псевдонім: А. Хванько; 1871–1942)
Видатний український історик, сходознавець, славіст, письменник, перекладач, поліглот (знав понад 60 мов), один із фундаторів Академії наук України (1918). Жертва сталінського терору.

ЛОБОДА Андрій Митрофанович (1871–1931)
Фольклорист, літературознавець, етнограф, педагог, історик театру. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік Всеукраїнської академії наук, член-кореспондент Російської Академії наук, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка.

НОВИЦЬКИЙ Олексій Петрович (1862–1934)
Історик мистецтва, бібліограф, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), академік АН УРСР (з 1922). Дослідник художньої спадщини Т. Шевченка, автор праці «Тарас Шевченко як маляр», що побачила світ у 1914 році.

РУДНИЦЬКИЙ Степан (Стефан) Львович (1877–1937)
Український географ і картограф, академік Всеукраїнської Академії наук. Основоположник української фізичної, політичної та військової географії.

ЯВОРНИЦЬКИЙ (ЕВАРНИЦЬКИЙ) Дмитро Іванович (1855–1940)
Український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, один з найзначніших дослідників історії українського козацтва, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (1914), Всеукраїнської академії наук (1929).

ПАВЛУШКОВ Микола Петрович (1904–1937)
Студент Київського інституту народної освіти ім. М. П. Драгоманова, небіж Сергія Єфремова, ключовий фігурант процесу Спілки визволення України.

БАЗИЛЕВИЧ Василь Митрофанович (1892–1942)
Український історик, архівіст, краєзнавець, музеєзнавець. Член і секретар Історичного товариства імені Нестора-Літописця (1917–1930).