Інформація

Почаївський монастир — один з найдавніших і найславетніших православних українських монастирів. За легендою, монастир заснували ченці, що втекли з Києво-Печерської лаври до почаївських печер після руйнації Києва ханом Батиєм у 1240 р. Тоді ж на Почаївській горі сталося чудо: у вогняному стовпі явилася Божа Матір, після чого на скелі навіки лишився слід Її правої стопи, сповнений цілющою водою. В кінці XVI століття шляхтичка Анна Гойська стала фундаторкою нового розквіту монастиря, підтримавши його матеріально. Її безцінним дарунком у 1597 році стала чудотворна ікона Божої Матері. 1713 року Почаїв- ський монастир переходить на унію, і саме за тих часів було започатковано одну з найпотужніших дру- карень на українських землях. У період з 1730 по 1830 роки в ній було віддруковано 394 видання різними мовами — українською, церковнослов’янською, польською, латинською. Почаївську лавру зображали художники в різні часи в різних техніках. Це почаївські гравери Йосиф і Адам Гочемські, Теодор Стрельбицький, видатний український поет і художник Тарас Шевченко, відомий укра- їнський художник Іван Хворостецький.