Інформація

Усі існуючі орнаменти умовно поділяються на чотири групи: рослинні, геометричні, рослинно- геометризовані і зооморфні. Візерунки мали символічне значення і розміщувалися в якості магічного оберегу на одязі і предметах побуту стародавніх слов’ян. В українському побуті використання візерунків найбільш яскраво виражено у вишиванці. Найпопулярнішими є рослинні та геометричні орнаменти, зооморфні ж використовувалися значно рідше. Символіка візерунків сягає своїм корінням у глибину віків. Геометричні орнаменти зберігають в собі багато таємних символів, тісно переплітаючись зі слов’янською міфологією. Для них характерним є використання ромбів, кружечків, хрестів, ліній, зигзагів. Крім того, дуже популярними є символ «кривульки» та знак «безконечник», які прийшли до нас з часів трипільської культури. Перехід від геометричного до рослинного світу у вишиванні здійснювався за допомогою візерунку «рожи» (в народі його називають «зірочка» або «розетка»). Рослинні орнаменти на вишиванці мали демонструвати красу природи. Ці візерунки уособлюють реально існуючі у природі форми. Найпоширенішими рослинними орнаментами у традиційній українській вишиванці вважаються мотиви «калина», «дубове листя», «виноград», «барвінок», «хміль» та ін.