Інформація

Фундаментальна праця «Історія козаків» політичного та військового аналітика, історика, публіциста Шарля-Луї Лезюра (1770–1849). Цей твір став першим узагальнюючим нарисом з історії козацтва у ХІХ ст. Свій об’ємний двотомний нарис про козаків Лезюр створив протягом 1813 р., проте видання книги наприкінці 1813 — на початку 1814 р. було затримано у зв’язку зі вступом військ антинаполеонівської коаліції до Франції, окупацією Парижа та реставрацією монархії Бурбонів. Автор докладно охарактеризував систему військової організації і тактику битв козаків, висвітлив їхню боротьбу проти польського панування, описав процеси становлення, зміцнення та руйнування Запорозької Січі. Лезюр цілком відмовився від посилань на російську історіографію, мотивуючи це тим, що її представники не погоджуються визнавати козаків нацією та змальовують їхні подвиги часом у не надто привабливому світлі. Провідними постатями визвольних змагань українського народу він вважав Богдана Хмельницького та Івана Мазепу (за союз зі Швецією), а перехід України «під покровительство Росії» трактував як повернення до нового рабства.