Інформація

До зібрання художніх творів видатного українського письменника, поета, драматурга, культурного і громадського діяча Івана Котляревського (1769–1838) увійшли: поема-бурлеск «Енеїда» (1842), п’єси «Наталка-Полтавка» (1819) та «Москаль-Чарівник» (1819). «Енеїда» — перший художній твір, написаний розмовною українською мовою того часу, який ознаменував собою початок нової української літератури. «Енеїда» — поема-бурлеск на сюжет однойменної поеми римського поета Вергілія. Котляревський працював над твором близько 30 років з невеликими перервами, не маючи наміру його друкувати. Однак один з численних рукописних списків, що мандрували Україною, потрапив до багатого конотопського поміщика Максима Парпури, який видав його власним коштом у Санкт-Петербурзі 1798 року без відома та згоди Котляревського. На титульній сторінці книжки зазначалося: «Энеида, на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским». Друге видання поеми вийшло 1808 року в петербурзькій друкарні Івана Глазунова (1786–1849), являючи собою дослівну публікацію «парпурівської» «Енеїди» з виправленими друкарськими помилками. Сам Котляревський надрукував «Енеїду» 1809 року, допрацювавши три перші частини й додавши четверту. Над п’ятою і шостою частинами поеми він працював упродовж десяти років. Близько 1820 р. твір було завершено. Проте за життя автора останні частини так і не було опубліковано (крім деяких строф). Незадовго до смерті Котляревський передав «Енеїду» харківському видавцеві О. Волохінову, який надрукував її у повному обсязі в 1842 році.