Інформація

Одне з перших досліджень історії запорозького козацтва — фундаментальна праця історика, етнографа та публіциста Аполлона Скальковського (1808–1898), що ґрунтується на численних документах, знайдених автором в архівах південних губерній Російської імперії. Ці матеріали представляли адміністративне, дипломатичне, судове, військове, торгове листування запорожців, і дозволили відкрити нові сторінки історії Запорозької Січі. Автор також першим порушив у своєму дослідженні низку проблем, пов’язаних із церковним устроєм Запорозьких вольностей.
У виданні розкриті питання походження козацтва, формування Запорозького низового війська, наведені цікаві подробиці про його склад, управління, військову готовність, судочинство, церковний устрій, громадське й домашнє господарство, торгівлю, звичаї. Також увага приділена взаєминам запорожців з поляками, турками, татарами. Висвітлено головні події аж до атакування Січі у червні 1775 року і долю козацтва після падіння Коша на річці Підпільній.
Михайло Грушевський назвав Аполлона Скальковського «найстарішим з українських істориків сучасних і минулих».
Провенанс: чорнильний штамп на форзаці: «Библіотека Николая Прокофьевича Василенка. Отдѣлъ № 5178».
Василенко Микола Прокопович (1866–1935) — український вчений-історик, громадський та політичний діяч. Член Товариства українських поступовців (ТУП). 1917 року — член Української Центральної Ради, куратор Київського шкільного округу, член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Взяв участь у відкритті українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Від 1920 року — співробітник Української акаде- мії наук (УАН). У 1921–1922роках — голова-президент Української академії наук.
Бібліографія: Обольянинов Н. Каталог русских иллюстрированных изданий 1725–1860 гг. № 2482. (Описано 10 ілюстрованих аркушів, включаючи заголовні. У третьому виданні ілюстрації відрізняються складом від описаних у попередніх виданнях Обольянінова).