Інформація

Багато ілюстрована монографія українського та єврейського живописця, графіка та сценографа Б. С. Аронсона — це аналіз творчості визначних єврейських художників початку ХХ ст.: Натана Альтмана, Ель Лисицького, Марка Шагала, Йосипа Чайкова та ін.

Борис (Бер) Соломонович Аронсон (1898/1900–1980).
У 1912–1916 рр. навчався в Київському художньому училищі у І. Селезньова та у рисувальній школі М. Мурашка; у 1917–1918 рр. — у студії О. Екстер, яка інспірувала його захоплення театром і дала перші уроки сценографії. З 1917 р. очолював художній відділ Єврейської культурної ліги, був одним із засновників Музею єврейського мистецтва в Києві. Наприкінці 1922 р. виїхав до Польщі, потім до Німеччини. 1923 року емігрував до США, оселився у Нью-Йорку. Працював головним художником Єврейського художнього театру М. Шварца, оформив понад 100 спектаклів, мюзиклів, балетів. У середині 1950-х рр. Б. Аронсон був одним із найвідоміших сценографів Бродвея. За досягнення в галузі сценографії був неодноразово відзначений нагородами.

Провенанс: екслібрис «Из книг М. и О. Фрадкиных».
Фрадкін Мойсей (1904–1974) — художник, графік. Працював переважно у техніках ксилографії та ліногравюри. В останні роки життя виконав багато екслібрисів. У 1922–1929 рр. навчався в Харківському художньому інституті у І. Падалки, В. Єрмилова, М. Федорова, О. Маренкова. Член АРМУ (1927). Викладав у Харківському поліграфічному інституті (1934–1936) та Харківському художньому інституті (1931–1971, з перервами). Персональні виставки провів у Харкові (1966, 1981), Цинциннаті (США, 1991). Твори зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, Державній Третьяковській галереї (Москва), у національних картинних галереях Стокгольма та Чикаго.