Левицький Леопольд

(1906–1973)

Народився у с. Бурдяківці (Австро-Угорщина, нині Тернопільська область). У 1925 р. вступив до Академії витончених мистецтв у Кракові, з якої його було виключено 1932 року за експонування революційної графіки. Ініціатор і активний член прогресивної художньої організації «Краківська група» (1932–1937). У 1944 р. оселився у Львові. Працював у галузях графіки, живопису, скульптури. Виконав ілюстрації до творів І. Франка, І. Ольбрехта та інших. Брав участь у численних виставках в Україні та за кордоном. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970). Перша персональна виставка відбулася після смерті художника (1974). Художньо-меморіальні музеї Л. Левицького було відкрито у Львові (1984) та с. Бурдяківці (1996). Твори зберігаються у Національному художньому музеї України, Музеї сучасного мистецтва України, Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького та інших музейних і приватних зібраннях в Україні та за кордоном.